З одного боку стереотипи -- це погано. Часто можна почути цю думку в різного роду сайтах, форумах, блогах і т.д. по саморозвитку. Казанова не виключення.
З одного боку справді так і є, але ж з іншого боку саме завдяки властивості мозку створювати стереотипи ми так швидко розвиваємось, як вид. Ми думаєм всі стереотипами. Ми берем на віру те, що говорять інші. В ранньому дитинстві, коли нам батьки говорять що де і як. В школі ми приймаємо на віру те, що в вакуумі пір'їна падає з тією ж швидкісттю, що й дробинка. Потім ще ряд знань в університеті... Хоча ми це все не перевіряли.
Також і більш корисні речі ми приймаємо на віру. Що не можна стрибати з 3го,10го чи 20го поверхів, для прикладу. Чи що не можна їсти фекалії)))
Себто з одного боку це надзвичайно прекрасна штука, бо це дає змогу нам так швидко розвиватися, як виду, а з другого -- це штука яка й тримає наш розвиток, бо мислячи шаблонами ми мислимо все ж занадто вузько в надзвичайно багатьох ситуаціях...
Хто що думає про це?